Методична робота

Шляхи розвитку читацьких компетентностей

на уроках української літератури в Шевченківській

загальноосвітній школі І-ІІ ступенів

На уроках української літератури проводяться різні види читання: виразне, вибіркове, читання ланцюжком, читання вголос та мовчки, обов’язкове читання напам’ять. Залучення учнів до читання книг здійснюється як у навчальний, так і в позакласний час, під час проведення позакласних заходів (до ювілейних дат письменників, предметні тижні т.ін.).

Щоб учні оволоділи читацькими навичками й уміннями, способами роботи з художньою літературою, були готовими до навчання у школі на основі розвиненого в них інтересу до читання, до книжки, використовую такі форми роботи з текстами на уроках і вдома: складання плану прочитаного, переказ в усній та письмовій формі, визначення стилю і типу мовлення. Як і багато інших вчителів, я стикаюся з проблемою: учні дуже нелегко оволодівають рівнем свідомого читання, тим більше, що цей процес проходить дуже нерівномірно у кожному класі, зважаючи на неоднаковий рівень навчальних досягнень та психологічні властивості різних учнів. Тому на уроках літератури враховую такі фактори:

• загальний рівень класу;
• рівень кожного учня окремо;
• сприйняття читацького матеріалу класом в цілому та кожним учнем окремо.

Найефективнішими видами аналізів літературних творів у моїй роботі є цілісно-комплексний та аналіз поетичних творів за поданим зразком.

З підручником учні працюють як самостійно, так і під керівництвом вчителя при вивченні нового матеріалу та його закріпленні (таблиці, вправи, культура мовлення, словникова робота). Особливо складно формувати в учнів уміння працювати з підручником, довідковою та енциклопедичною літературою, а також словниками. Над вирішенням цієї проблеми працюю спільно з бібліотекою та за допомогою використання інтернет-ресурсів, що формує в учнів стійкий інтерес до пошуку нового, самостійність мислення. Як результат – учні складають самостійно хронологічні таблички про життя та творчість письменників, складають спочатку під моїм керівництвом , а с часом самостійно плани-конспекти прочитаного, що допомагає їм краще запам’ятовувати прочитане.

Як вже зазначалося, рівень навчальних досягнень у кожному класі неоднаковий, тому різний і рівень текстових знань учнів. Значна частина учнів( 20 %)вміють складати простий план до тексту, визначати тему, знаходити цитати як приклади з твору(що відповідає середньому рівню знань). 40% володіють навичками текстуального аналізу, визначають тему, головну думку, добирають із тексту на підтвердження цитату, визначають художні засоби (достатній рівень). .40% на високому рівні знають зміст тексту, володіють уміннями і навичками аналізу тексту, самостійно оцінюють ідейний зміст, висловлюють власну думку, виявляють творчі здібності до складання зв’язних текстів з урахуванням типу та стилю мовлення, головної думки.

Запроваджую роботу щодо ведення читацьких щоденників з 5 класу, але цей вид роботи не є обов’язковим. Досвід роботи показав, що в силу різних навчальних інтересів не всі учні можуть , а відтак і не люблять цей вид роботи. Оскільки робота з художніми творами не повинна бути тягарем ні для учня, ні для вчителя, цей вид з часом використовую як індивідуальну форму роботи, особливо в нагоді – на уроках позакласного читання.

Проблем із забезпеченістю текстами на сучасному етапі немає. У цьому допомагає і співпраця з бібліотекою, й інтернет-ресурси. Наповненість кабінету відповідає сучасним вимогам.

Читання – це важкий процес, який вимагає уваги, напруження, фізичних та розумових сил. Важливою умовою підвищення якості уроків літератури є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні, що, в свою чергу, є запорукою успіху в розвитку читацьких компетентностей, чого й хотілося б досягти на своїх уроках разом з моїми учнями.

Звісно, є й проблеми. Моніторинг якості читання свідчить, що у певної частини учнів ( 20 %) читацькі уміння і навички сформовані на середньому рівні. Не вдається стовідсотково досягти читацької активності. Причини відомі всім: більшість сімей, як батьки, так і їхні діти, віддають перевагу мас-медійній культурі, захопленню комп’ютерними технологіями, Інтернетом, ніж книжками. Крім того у школярів бракує вільного часу для читання через перевантаження навчальних програм. Досягти високої читацької культури, літературної ерудиції, творчого сприйняття тексту учнями – мета кожного вчителя-словесника, моя теж…

Вчитель Т.М.Помазан.